Коли потрібен нотаріальний переклад документів?
Документи, складені однією мовою, не завжди приймають установи іншої країни. У таких випадках може знадобитися переклад із нотаріальним засвідченням. Він підтверджує, що переклад виконав фахівець, підпис якого засвідчив нотаріус. Водночас вимоги до оформлення залежать від виду документа та органу, до якого його подають.
Що таке нотаріальний переклад документів?
Нотаріальний переклад — це переклад документа, правильність оформлення якого підтверджує нотаріус.
Якщо нотаріус володіє обома мовами, він може засвідчити правильність перекладу. В іншому разі переклад виконує фахівець, а нотаріус підтверджує справжність його підпису. При цьому нотаріальне засвідчення не підтверджує достовірність відомостей, зазначених у самому документі.
У яких випадках потрібен нотаріальний переклад?
Нотаріальний переклад зазвичай потрібен, коли документ, складений однією мовою, подають до установи, що працює іншою мовою. Таке оформлення можуть вимагати державні органи, навчальні заклади, банки, роботодавці або іноземні компанії. Найчастіше переклад замовляють для:
- вступу до закордонного навчального закладу;
- працевлаштування чи оформлення дозволу на проживання;
- реєстрації шлюбу або підтвердження родинних зв’язків;
- подання свідоцтв, дипломів, довідок і витягів;
- оформлення спадщини, довіреності чи договору;
- використання іноземного документа в Україні.
Водночас нотаріальне засвідчення потрібне не в кожній ситуації. Конкретні вимоги встановлює установа, яка прийматиме документ, тому їх варто уточнити до замовлення перекладу.
Для окремих документів також можуть знадобитися апостиль або консульська легалізація.
Які документи найчастіше перекладають із нотаріальним засвідченням?
Нотаріальне засвідчення найчастіше потрібне для документів, які подають до державних установ, навчальних закладів, банків або іноземних організацій. До них належать:
- паспорти та інші документи, що посвідчують особу;
- свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу чи смерть;
- дипломи, атестати, додатки до них і довідки з місця навчання;
- довіреності, заяви, договори та інші документи, підписані сторонами;
- витяги з реєстрів, довідки про місце проживання або несудимість;
- установчі документи компаній.
Переклад має охоплювати не лише основний текст, а й печатки, штампи, записи та інші позначки.
Порядок оформлення нотаріального перекладу
Порядок оформлення залежить від виду документа та вимог установи, до якої його подаватимуть. Зазвичай процедура складається з кількох етапів:
- Перекладач готує повний переклад документа, включно з печатками, штампами та іншими позначками.
- Переклад приєднують до оригіналу або копії документа.
- Перекладач ставить свій підпис у присутності нотаріуса.
- Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача та оформлює посвідчувальний напис.
Нотаріальне засвідчення перекладу не замінює апостиль або консульську легалізацію. Апостиль може знадобитися для офіційних документів, які подаватимуть у державах, що визнають Гаазьку конвенцію. Для інших країн інколи застосовують консульську легалізацію.
Перед замовленням перекладу варто уточнити вимоги установи, яка прийматиме документ. З’ясуйте, якою мовою його потрібно перекласти, чи достатньо копії та чи має документ містити апостиль. Також перевірте правильність написання імен, прізвищ, назв установ і населених пунктів